Генетична інженерія відкриває нові можливості для підвищення стійкості рослин до патогенів та комах-шкідників. Кількість трансгенів, що використовуються для трансформації рослин, постійно зростає. Альтернативним підходом підвищення стійкості сільськогосподарських культур є використання захисних потенціалів самих рослин. Цього можна досягнути як підвищенням рівня експресії власних генів стійкості, так і перенесенням генів, що кодують білки і пептиди з антивірусними властивостями з інших видів рослин. Таким чином, традиційні методи селекції сільськогосподарських культур, стійких до різних патогенів, доповнилися генно-інженерними підходами. Ці підходи відрізняються за своєю ефективністю, і їхня кількість постійно зростає.
Як вже зазначалось вище, не існує хімічних чи біологічних препаратів, які можна було б застосовувати з терапевтичною метою, тобто, для «лікування» рослини. Проте, використання деяких хімічних чи біологічних препаратів з профілактичною метою може індукувати в рослинах різноманітні механізми захисту (резистентності) до широкого спектру як вірусних, так і грибних та бактеріальних патогенів. Наразі відомі рослинні гормони, екзогенне застосування яких «запускає» ефективні механізми системної стійкості щодо вірусних і не вірусних збудників. Найбезпечнішим серед аналогів рослинного гормону саліцилової кислоти було визнано бензотіадіазол (benzothiadiazole).
©Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу: